- осмучений
- —————————————————————————————осму́ченийдієприкметникрідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
осмучений — а, е, рідко. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до осмутити. 2) у знач. прикм.Смутний, невеселий … Український тлумачний словник
осмученість — ності, ж. Стан за знач. осмучений … Український тлумачний словник